Доброго ранку всім!
Як почались канікули, дитина два дні пролежав у ліжку в телефоні. На ранок третього дня я скинула йому три табори, щоб обрав. Він обрав "Едельвейс", і пообіді чоловік вже посадив його на потяг). Відтоді дитина упродовж трьох змін відмовлявся повертатись додому). І мені здається, що якби не спортивний табір з 08 липня...))) І ми з чоловіком цьому страшенно радіємо - свіже повітря, природа, веселощі/труднощі, смачна їжа, пригоди, а найголовніше - живе спілкування з іншими дітьми з усіма симпатіями, антипатіями, жартами, конфліктиками, бо з усім цим треба навчитись поратись зараз, а у нас то карантин, то взагалі виплодки з пекла лізуть в усі шпарини, але я не про це.
Ми всі добре знаємо, як складно організовути будь-який проект, а ще складніше знайти однодумців та підтримувати його на належному рівні, ще й під час війни. Ми самі щосили тримаємось, і боготворимо людей, які залишаються в Україні та щодня роблять щось якісне й добре. Ми щиро вдячні Вам і за щасливу дитину, і за все решта. Хай Господь береже та допомагає. Всім працівникам табору наші міцні обійми та лише промінчики добра.
P.S. Всі на моїй роботі хочуть до табору "Едельвейс"))). Вже тягаю по всьому Київу-Харкову, як мавпа газету, добру славу про Вас.