Історія 😃“Пекельний Даня”

Що мені точно відомо про дітей? Дітей поганих не буває. Трапляються трохи недолюблені або з нестачею уваги з нашої сторони, зі сторони дорослих.

Отже, приїхав до табору хлопчик на ім’я Даня. Міцної статури. З повним небажанням посміхатися. Питаю: «Даня, чому ти такий сумний?» Відповідає: «Я посміхатися не буду, бо з мене всі глузують, в мене сміх лякаючий…» Щойно його лишили батьки, з перших хвилин він почав ходити за мною мов тінь та нити/бубоніти/шептати наступні слова: «Олеже, я в пеклі, ви демон, це пекельне місце, поверніть мене матусі». І так весь день! Зателефонували батькам, вони просять якимсь чином вмовити його лишитися. Директор табору наскочив на нас близько першої попівночі на кухні, де ми з Данилом пили чай. Точніше, Даня смакував мій чай, різко відмовившись спати, а мені довелося сумно слухати його нарікання про те, що я «зганьбив його відносини з батьками, що я утримую його в пеклі… демон я…» і т. п. Через безвихідність запропонував йому ночувати у моєму наметі і спальнику. Ура! Він погодився.

Так тривало дві доби… Я почав ховатися від Данилка… сіпався коли чув позаду низький дитячий голос: «Олеже, це пекло… мене ніхто не любить, хочу додому…» Тут моя нервова система не витримала. Я розвернувся і, дивлячись йому в очі, твердо спитав; «ДАНЯ, ЧОГО ТОБІ, В БІСА, НЕ ВИСТАЧАЄ?» Хлопець подивився на мене знизу (я забув присісти, щоб бути на одному рівні з ним) і з вологими очима сказав: «Цьоцьомок та обнімашек…» «Даня, - кажу, - чого ж ти раніше не казав, у мене цього добра три вагони!»

Після цієї сцени у нас зародилася дружба. Його низький демонічний сміх ми використали у виставі, він зрозумів, що діти сміялись не з нього, а з кумедного виступу, який став ще смішнішим завдяки йому. Хлопчик перестав телефонувати мамі кожні 15 хвилин. А я в свою чергу лише пару разів на день обіймав дитину… На загальному апельсині у кінці зміни Даня промовив (вельми театрально, з паузою): «Мені тут дуже сподобалось…» А ти стоїш і думаєш – файно, ми молодці)) Тож до чого я? Обіймайте дітей! Все)

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________

© Олег Власенко

Розповідь заснована на реальних подіях, що трапилися з автором. Була занотована  у робочий час замість того, щоб дивитися за дітьми 😜