Табори СРСР: як це було? Що таке піонерський табір?

Не секрет, що певна категорія громадян відчуває ностальгію за часами радянської епохи. І дійсно, в ту епоху народжувалися великі проекти – ДніпроГЕС, що прогриміла на весь світ, величезний Харківський тракторний завод, одне з найбільших металургійних підприємств Європи – «Запоріжсталь». Відрізнялася тоді і психологія людей. Взяти хоча б це наївне: «Піонер – всім дітям приклад!». Давайте подивимося на те, чим відрізняється організація відпочинку дітей в ті часи від того, що пропонується сьогодні. Ми пояснимо, що означає слово «піонерський табір», який там був розпорядок дня і які радянські піонерські табори вважалися кращими!

Про піонерські табори

Що таке піонерський табір? Це дитячий оздоровчо-виховний заклад, призначений для тимчасового перебування там піонерів* та школярів у віці від 7 до 16 років.

* Піонери в СРСР – це учасники піонерського руху (дитяча комуністична організація, створена за принципами скаутського руху).

Коли з’явилися піонерські табори? Перші піонерські табори почали організовувати в 20ті роки ХХ століття, одним з перших піонерських таборів став відомий «Артек». Саме там вперше з’явилася посада «вожатого», а дітей стали ділити на загони.

Особливе місце відводилося в піонертаборах ідеологічній роботі. Проводилася і організація дозвілля – це були конкурси політичного плакату, строю та пісні, військова гра «Зірниця» та інші подібні заходи. Були і більш прийнятні (на погляд сучасної людини) розвиваючі та творчі гуртки, кінопокази, вечірні танці.

У 70х роках стали розвиватися профільні табори, завданням яких було закріплення на практиці навчальних знань і умінь, отриманих дітьми за минулий навчальний рік (табори юних хіміків, техніків, астрономів і т. д.)

Розклад

Піонерський табір: як це було? Ось, наприклад, такому розкладу дня підпорядковувалися діти в піонертаборі «Червона Гвоздика»:

Підйом в 7:30;
Зарядка 7:35 – 7:50;
Заправляння ліжка, туалет 7:50 – 8:10;
Шикування, лінійка, планерка 8:10 – 8:20;
Сніданок 8:20 – 9:00;
Участь в трудових справах табору 9:00 – 11:00;
Оздоровчі процедури 11:00 – 12:30;
Вільний час 12:30 – 13:00;
Обід 13:00 – 14:00;
Післяобідній відпочинок 14:00 – 15:30;
Заправляння ліжок, туалет 15:30 – 16:00;
Полуденок 16:00 – 16:30;
Заняття спортивних секцій та гуртків 16:30 – 18:00;
Індивідуальне читання 18:00 – 19:00;
Вечеря 19:00 – 20:00
Заходи загону 20:00 – 21:30;
Лінійка з підведенням підсумків дня 21:30 – 21:45;
Підготовка до сну 21:45 – 22:00;
Сон 22:00.

Уявляєте собі? Ось такий був розпорядок дня в піонерському таборі. Особистий час – 30 хвилин в день, а обов’язкове читання книг – цілу годину. Ще дві лінійки з повноцінними вишикуваннями в день. Сучасним дітям це могло б здатися, як мінімум, дивним! Але все ж варто віддати належне – для свого часу піонертабори здавалися передовими, і багато представників старших поколінь зберігають про них добрі спогади.

Кращі піонертабори в СРСР

Якщо перераховувати найкращі радянські піонерські табори, то на першому місці був, безсумнівно, «Артек» – цей гігант міг приймати більше 30 тисяч дітей на рік. На другому місці серед усіх піонерських таборів був «Орлятко», в якому щороку відпочивало до 20 тисяч юних «орлят». Третє місце серед таборів союзу належало «Океану», відкритому в 80-х роках на Далекому Сході. Табір на четвертому місці – це «Молода гвардія» в Одесі, він працює з 1928 року дотепер. На п’ятому місці знаходиться дитячий табір в республіці Білорусь – «Зубреня».

Потрапити в них звичайному піонеру було не просто. Туди могли направити за особливі заслуги в навчальній діяльності, або, як тоді говорили, по «великому блату». Повний список піонерських таборів СРСР налічував близько сорока тисяч установ.

Недоліки піонерських таборів

З висоти сучасних поглядів піонертабір є і за що посварити. По-перше, це вкрай мізерний варіант заповнення дозвілля, який передбачав не більше десятка різних гуртків (обов’язково був художній гурток, футбольна команда, малювання та гурток юних натуралістів). По-друге, спартанські умови – туалети та умивальники зазвичай на вулиці, кілька десятків людей в кімнаті, душ не часто. По-третє, атмосфера казарми – пробудження під горн, ходіння строєм, армійська дисципліна. Але слід враховувати, що час був інший, і люди були іншими. Тому більшості навіть в таких таборах подобалося, а батькам подобалося те, що дітей можна було відправити з дому, і при цьому вони були під наглядом.

Давайте спробуємо порівняти піонерський табір минулого з сучасним табором і подивитися, наскільки змінився підхід до дитячого відпочинку.

Що можуть запропонувати сучасні аналоги піонертаборів?

Як приклад ми візьмемо наш табір «Едельвейс» в Карпатах і опишемо ті грані життя в таборі, які канули в безповоротне минуле або кардинально змінилися.

Дозвілля

Замість гуртків у нас активності – це зовсім інший підхід до організації часу наших маленьких гостей. Список активностей налічує чотири десятки самих різних занять. Від кулінарії і постановки вистави зі справжнісіньким режисером, до прогулянок на конях і перестрілки на луках Archery-Battle. Звичайно, дитячі табори Радянського Союзу не могли запропонувати і половини такої програми. При цьому сама зайнятість дітей в нашому таборі дуже висока – сидіти в кімнаті, втупившись в телефон, ні у кого не вийде (втім, можемо сказати, що нікому і не хочеться).

Спартанські умови

Пропонувати сьогодні відпочинок в дитячому таборі, де немає гарячої води і звичних для абсолютної більшості дітей зручностей – це злочин. Навіть в наметових містечках ми пропонуємо душові кабінки з гарячою водою і унітази у вбиральнях, що вже говорити про наш корпус, де все, що потрібно, розташоване прямо в номерах. Постільна білизна та рушники змінюються раз на тиждень. Проводиться організоване прання особистих речей. Територія табору охороняється і оснащена датчиками руху з нічним освітленням.

Атмосфера казарми

Від цієї спадщини радянського минулого у нас немає і сліду! Немає чіткого поділу дітей на загони, походів строєм в їдальню і назад, а також лінійок-планерок. Раз-два, раз-два, раз-два! Відкриємо секрет, у нас і тихої години немає (тому що практично ніхто з дітей не може заснути вдень, якщо є найменша можливість взяти участь в якомусь цікавому заході). «Всі повинні спати після обіду» – не працює! Діти сплять в обід, якщо відчувають у цьому потребу.

Основне правило «Едельвейс» полягає в тому, що абсолютно всі в таборі знаходяться в рівних умовах і утворюють єдиний неподільний колектив – і діти, і дорослі. Через це прийнято звернення на «ти», і навіть до керівництва табору можна звертатися за іменами. Тому загальна атмосфера панує набагато більш невимушена – це демократія в кращому її прояві. Ми можемо нагадувати що завгодно – табір піратів, натовп переселенців, сходини вільних шукачів пригод, іноді навіть святкову психушку, але тільки не нудну казарму!

Періодично ми замислюємося над тим, а що б сказали радянські діти, які вміли знаходити радості в таборах середини минулого століття, якби вони опинилися в «Едельвейсі»? Якби вони побачили, як ми готуємося до рафтингу, або споряджаємо в дорогу наш знаменитий Yellow Submarine Camp. А якби дізналися, що відбій у нас пізніше, ніж у них? А те, що дитячі ініціативи з проведення заходів у нас заохочуються, а мрійки-хотілки в міру можливості виконуються співробітниками? Швидше за все, вони б просто не повірили своїм очам і вирішили, що це так само неможливо, як рожеві єдинороги, що летять клином по небосхилу.

А ми зовсім не рожеві єдинороги. Ми цілком реальні, і чекаємо наших маленьких гостей для того, щоб знову навчити їх чомусь новому і цікавому, пройти з ними чергові пригоди, знайти собі нових друзів. Наш розпорядок нічим не нагадує розпорядок дня в піонерському таборі СРСР, але це і правильно – навіть якщо в минулому було щось цікаве, дивитися треба, в першу чергу, в майбутнє. І ми робимо це з упевненістю і позитивом!